Статуси про біль

А ви вмієте по ночах плакати так, щоб вранці знову посміхатися? Я навчилася …

У мене синдром картоплі … Хочу лежати в темному теплому кутку і щоб мене пару тижнів ніхто не чіпав …

Коли тобі боляче, ти відчуваєш себе слабким. Коли тобі дуже боляче, ти відчуваєш злість. Коли тебе роздирає від болю, тобі вже все одно.

Вид чужого болю допомагає легше переносити свою …

Зуби стисни … губи закушу … я в легких затримаю дихання, але про любов своєї не попрошу, як жебрак просить подаяння …

Любити людину потрібно до першої заподіяної їм болю. – Статуси про біль

Мене розчавили своєї ж любов’ю … Наскільки любила настільки й боляче.

Коли все говорили “Все буде добре”, я всім мило посміхалася, а, закривши двері, сповзала по ній, закривши обличчя руками …

Ще під шкірою б’ється пульс … і треба жити …

Я навчилась мовчати про любов, про яку хотілося кричати. ​​

Пощастило твоїй мамі. Вона бачить тебе кожен день. Вона може тебе обійняти в будь-яку секунду.

Поцілувати. Сказати ласкаве слово. Вона може все, що не можу зробити я.

Дихай спокійно, мене вже немає поруч … І не буде ніколи …

Тобі не зрозуміти який я шлях йшла тобі назустріч, які болі переносила і все рівно йшла, а ти взяв і пішов …

Наступного разу, коли ти знову вирішиш увірватися в моє життя, навчися говорити “прости”.

Перша осінь розлуки. Ну що ж буде важко, головне забути тебе і не померти.

Статуси про біль – Боляче любити тебе, але ще більш боляче знати, що ти з нею!

Біль завдають не лише садисти, а й мазохісти, коли хочуть отримати по морді.

У кімнаті було тихо і порожньо, але душа не давала спокою. Кричачи до болю. Голосом твоїм.

Цікавість вбиває, але коли ти дізнаєшся правду, краще б цікавість вбило.

І більше не сумно, і навіть не боляче. Цілком все відмінно, я навіть задоволена.

Просто це не забути, не забити і не пропити.

Кажуть, що час лікує. Може у мене годинник відстає?

Я нікому за все своє життя, не дозволяла заподіяти мені стільки болю … скільки дозволила тобі, за такий короткий термін …

Блиск в її очах залишився і після вашого розставання … але тільки тепер не від счастья..а від скляних очей … з яких тепер завжди капають сльози.

А я назавжди залишуся на землі … боячись піднятися. Тому що занадто добре запам’ятала, як це – падати з великої висоти.

Важко забути біль, але ще важче згадати радість. Щастя не залишає пам’ятних шрамів. Спокій вчить нас так малому. – Статуси про біль